Е-підприємець: нюанси оподаткування діяльності

В умовах того, що через установлення карантину більшість суб'єктів господарювання переходять на роботу із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем, виникає питання щодо особливостей оподаткування та подання звітності е-підприємця.

Хто такий е-підприємець і який його правовий статус?

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про підприємництво" передбачено, що суб'єктами підприємницької діяльності (підприємцями) можуть бути:

• громадяни України, інших держав, особи без громадянства, не обмежені законом у правоздатності або дієздатності;
• юридичні особи всіх форм власності, установлених Законом України "Про власність";
• об'єднання юридичних осіб, що здійснюють діяльність в Україні на умовах угоди про розподіл продукції.

Водночас відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" суб'єкт електронної комерції – суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги через учинення електронного правочину. Тобто суб'єкт електронної комерції – це і є е-підприємець.

Е-підприємець під час своєї діяльності та в разі поширення комерційного електронного повідомлення зобов'язаний забезпечити прямий, простий, стабільний доступ інших учасників відносин у сфері електронної комерції до такої інформації: 

• повне найменування юридичної особи або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи – підприємця;
• місцезнаходження юридичної особи або місце реєстрації та місце фактичного проживання фізичної особи – підприємця;
• адреса електронної пошти та/або адреса інтернет-магазину;
• ідентифікаційний код (для юридичної особи), або реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичної особи – підприємця), або серія та номер паспорта (для фізичної особи – підприємця, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний податковий орган і має відмітку в паспорті);
• відомості про ліцензію (серія, номер, строк дії та дата видачі), якщо господарська діяльність підлягає ліцензуванню;
• щодо включення податків у розрахунок вартості товару, роботи, послуги та у разі доставки товару;
• інформація про вартість доставки;
• інші відомості, що відповідно до законодавства підлягають оприлюдненню.

Оподаткування е-підприємця

Варто зауважити, що оподаткування е-підприємців відбувається на загальних принципах податкового законодавства. Зокрема, підприємець сам обирає систему оподаткування.

Відповідно до норм ПКУ е-підприємці поділяться на:

• суб'єктів, що обрали загальну систему оподаткування та не є платниками ПДВ;
• суб'єктів, що обрали загальну систему оподаткування та є платниками ПДВ;
• суб'єктів, що обрали спрощену систему оподаткування та не є платниками ПДВ;
• суб'єктів, що обрали спрощену систему оподаткування та є платниками ПДВ.

Водночас є певні нюанси.

Зокрема, фізичні особи – підприємці на загальній системі оподаткування зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат, а фізичні особи – підприємці на спрощеній системі оподаткування – Книгу обліку доходів (далі – Книга), форми й порядок ведення яких визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову й митну політику.

Форму такої Книги – у паперовому чи електронному вигляді – платник податку може обрати на власний вибір.

Для ведення Книги в електронній формі потрібно:

1. отримати в акредитованому центрі сертифікації ключів, унесеному до системи подання податкових документів в електронному вигляді, посилені сертифікати відкритих ключів; укласти з контролюючим органом за основним місцем обліку договір про визнання електронних документів; сформувати та надіслати до такого контролюючого органу заяву про обрання способу ведення Книги в електронній формі засобами електронного зв'язку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством, використовуючи такий електронний сервіс;
2. контролюючий орган за основним місцем обліку реєструє заяву про обрання способу ведення Книги в електронній формі в реєстрі поданих заяв і протягом трьох робочих днів формує та надсилає платнику податку повідомлення про реєстрацію Книги із зазначенням реєстраційного номера Книги та дати її реєстрації; 
3. після отримання платником податку повідомлення про реєстрацію Книги така особа здійснює операції з її ведення згідно з порядком, установленим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову й митну політику;
4. у Книзі в електронному вигляді допускається виправлення помилок або коригування за допомогою доповнення рядка, у якому відображено від'ємне або додатне значення.

Платник податків має право вести Книгу через електронний кабінет платника податку.

Особливості оподаткування податком на додану вартість

Тимчасово, з 1 січня 2013 р. до 1 січня 2023 р., звільнені від оподаткування податком на додану вартість операції з постачання програмної продукції, а також операції з програмною продукцією, плата за які не є роялті згідно з абз. 2 – 7 пп. 14.1.225 п. 14.1 ст. 14 ПКУ (п. 261 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Для цілей цього пункту до програмної продукції належать:

• результат комп'ютерного програмування у вигляді операційної системи, системної, прикладної, розважальної та/або навчальної комп'ютерної програми (їх компонентів), а також у вигляді інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів і доступу до них;
• примірники (копії, екземпляри) комп'ютерних програм, їх частин, компонентів у матеріальній та/ або електронній формі, зокрема й у формі коду (кодів) та/або посилань для завантаження комп'ютерної програми та/або їх частин, компонентів у формі коду (кодів) для активації комп'ютерної програми чи в іншій формі;
• будь-які зміни, оновлення, додатки, доповнення та/або розширення функціоналу комп'ютерних програм, права на отримання таких оновлень, змін, додатків, доповнень протягом певного періоду часу;
• криптографічні засоби захисту інформації. 

Щодо подання звітності е-підприємцем

Наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 р. No 557 затверджено Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами (далі – Порядок No 557), який забезпечує нормативно-правове регулювання обміну електронними документами з контролюючими органами відповідно до вимог законів щодо електронного документообігу й електронного цифрового підпису.

Відповідно до Порядку No 557 електронні документи – документи (зокрема, і податкова звітність, звітність зі сплати єдиного внеску, фінансова та статистична звітність, податкові й акцизні накладні, розрахунки коригування до податкових й акцизних накладних, заяви, довідки, сервісні запити, витяги, договори, повідомлення, рішення, інші документи), створені в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу й електронних довірчих послуг, складення, та/або подання, та/або надіслання яких передбачено ПКУ, іншими нормативно- правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ, та/або пов'язане з реалізацією прав та обов'язків платника та/або контролюючих органів згідно з нормами ПКУ, і які подають у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку.

Електронний документообіг відбувається відповідно до законодавства та на підставі Договору, що визначає взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Крім того, Державна податкова служба забезпечує функціонування електронного кабінету платника податку. Це електронна система взаємовідносин між платниками податків і державними, зокрема контролюючими, органами з питань реалізації їхніх прав й обов'язків, передбачених ПКУ, яка складається з:

• апаратно-програмного комплексу;
• портального рішення для користувачів – платників податків, робота в якому відбувається онлайн (через Інтернет у режимі реального часу) і не потребує обов'язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування; 
• портального рішення для користувачів – державних, зокрема контролюючих, органів;
• програмного інтерфейсу (API), що дає змогу реалізувати повноту функціоналу електронного кабінету;
• інших засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

ВИСНОВОК:

Отже, як бачимо, оподаткування е-підприємців не відрізняється від оподаткування та подання звітності іншими суб'єктами господарювання, але залежить від обраної підприємцем системи оподаткування. 

За матеріалами: "Юрист & Закон"