27 / 04 / 2020
18 березня 2020 року Міністерство закордонних справ України повідомило про те, що жодна з країн ТОП-15 торговельних партнерів України в експорті не змінила свою торговельну політику. Мовляв, з метою запобігання порушенню ланцюжків постачань запроваджені обмеження руху не поширюються на осіб і транспортні засоби, які займаються перевезеннями вантажів автомобільним, залізничним, морським, річковим, повітряним видами транспорту, а також на рух зовнішньоторговельних товарів як у країнах-партнерах, так і в Україні.
Приблизно тоді ж Державна прикордонна служба України заявила про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон і пунктів контролю.
А Державна митна служба України запевнила, що канали експорту – імпорту можуть звузитися, але некритично, утім попередила про можливі логістичні ускладнення.
У чому ж можуть полягати ці логістичні ускладнення?
Зміна маршрутів і строків виконання вже укладених договорів
Основу торгівлі як такої становлять договори купівлі-продажу. Своєю чергою, основою (істотними умовами) договорів купівлі-продажу є предмет і ціна. А якщо взяти договори постачання (один із найпоширеніших різновидів договорів купівлі-продажу у сфері торгівлі), то сторонам обов'язково потрібно домовитися про предмет, строки, порядок постачання й оплати. І це за умови, що за заявою хоча б однієї зі сторін перелік цих істотних умов не було розширено.
До чого це все? А до того, що наслідком будь-яких логістичних ускладнень чи не в першу чергу є порушення умов договорів щодо строків постачання товарів. А далі – і щодо якості останніх, якщо мова йде про продукти харчування, та й у принципі про будь-які товари з мінімальним терміном зберігання або з особливими умовами такого зберігання. Варіантів багато.
Як наслідок – застосування штрафних санкцій або навіть розірвання договорів. І на цьому етапі логістика відносин сторін уже полягає у веденні переговорів / позасудовому врегулюванні спорів і зверненні до суду. Це своєю чергою передбачає необхідність додаткових дій, зокрема:
- документальну фіксацію всіх фактів (написання листів, претензій, відповідей на такі),
- звернення до державних органів (наприклад, до Торгово-промислової палати України для отримання довідки про дію форс-мажорних обставин)
- і на завершення – звернення до суду та виконавчої служби.
Чим вам не логістичні ускладнення?
Збільшення затрат і зменшення прибутку від виконання таких договорів
Ще один із можливих варіантів – збільшення затрат на належне виконання умов таких договорів і відповідно зменшення прибутку. Це за умови, що вдасться уникнути порушення умов постачання або домовитися про їх перегляд.
Загалом перевлаштування виробничих ланцюжків і ланцюжків постачання
Логістичні зміни не обмежуються лише поодинокими постачаннями.
На сьогодні зміни у світовій логістиці полягають у перевлаштуванні виробничих ланцюжків і ланцюжків постачань загалом. Перевлаштування полягає в переміщенні ближче до ринків попиту / споживачів. І під перевлаштуванням маємо на увазі в одних випадках зміну обсягів домовленостей, в інших – розірвання попередніх відносин і налагодження нових.
Знову ж таки всі ці процеси передбачають:
- ведення переговорів з уже наявними контрагентами та новими партнерами,
- вибір оптимальних схем побудови нових / розірвання попередніх відносин,
- розроблення максимально детальних дорожніх карт, що доволі складно в умовах постійних змін,
- договірне оформлення всього цього процесу.
У цьому контексті слід відзначити, що на цей час відбувається не просто зміна обсягів виробництва країн-лідерів у тій чи іншій сфері промисловості. Цілком можливо, що ми станемо свідками зміщення лідерів. Так, прогнозують, що Індія обійде в економічному розвитку Китай. До речі, щодо останнього та ланцюжків постачань у Світовому банку підкреслили, що 17 країн регіону є ключовими для глобальних ланцюжків і становлять 70 відсотків світової торгівлі. На цьому тлі вже звучать поодинокі прогнози щодо того, що Україна, зокрема, може відвоювати втрачені позиції в аграрній і не тільки сфері.
А втім, світова логістика зазнала не лише ускладнень. COVID-19 став причиною багатьох нововведень (в основному – вимушених, зрідка – позитивних). Логістика – це ж не лише про постачання, а й про управління матеріальними, інформаційними та фінансовими потоками загалом.
Діджиталізація процесів
Так, пандемія значно пришвидшила діджиталізацію всіх без винятку процесів: від банального обміну листами до надання адміністративних послуг.
Як наслідок, усі договори було переглянуто не лише на предмет наявності розділу про форсмажорні обставини, а й пунктів про обмін листами / повідомленнями та використання цифрового підпису.
Трансформація виробництва
Установлення карантину дало старт або вивело на новий рівень розвитку ті види бізнесу, які змогли швидко трансформуватися (зокрема, перейти в онлайн або відкоригувати виробничі процеси).
Тут уже варто було подбати про те, щоб не переступити тонку межу між "активною" фазою роботи та порушеннями правил карантину, які постійно змінюються.
Оптимізація бізнес-процесів
COVID-19 дав поштовх до максимальної оптимізації всіх бізнес-процесів у частині, що стосується людських ресурсів.
Як наслідок, у США кількість поданих заяв на отримання допомоги у зв'язку з безробіттям зросла до історично рекордного рівня й на початок квітня становила 6,65 млн. Україна не стала винятком.
Саме тому налагодження відносин між роботодавцем і співробітниками (максимально вигідних для обох сторін) тепер є одним із пріоритетних завдань у всіх сферах.
Зміна пріоритетів
Загалом, усі єдині в тому, що пандемія змінить світ. Вона вже це зробила. Зокрема, і стосовно світової логістики. Ми стали свідками того, як логістика всередині країни стала не менш важливою за міжнародну, а замість техніки, нерухомого майна, автомобілів і подорожей пріоритетними стали товари першої необхідності та медикаменти.
І на завершення не можна не відзначити швидкість прийняття профільних і не тільки нормативноправових актів. Законодавець також намагається встигати за змінами: мінімізувати їх негативні наслідки та збільшувати позитивні. Залишається відстежувати перші та максимально використовувати другі. І залишатися вдома.
За матеріалами: "Юрист & Закон"