У жовтні СБУ провела обшуки в низці фінансових компаній, банків та у професійних учасників фондового ринку, а також у домівках їх посадових осіб. Представники бізнесу, аналітики та держкерівники, в цілому, засудили дії силофвиків. Проте, ані сувора критика різких дій СБУ, ані попередні зміни у законодавстві поки що не зупиняють правоохоронців і не убезпечують бізнес від їх свавілля. Ілона Гончаренко
Для багатьох професійних учасників фондового ринку 11 жовтня стало «Днем Х». У цей день представники СБУ провели масовані обшуки у 14 інвестиційних компаніях та на двох біржах. Під приціл правоохоронців потрапили ПФТС, Українська біржа, компанії «Універ Капітал», «Універ Менеджмент», «I-Інвест», «Майстер Брок», «Навігатор-Інвест», «АРТ Капіал» та інші.
Обшуки проходили на підставі рішення Шевченківського суду Києва, яке він прийняв ще у вересні. Проте
в єдиному реєстрі судових рішень станом на 11 жовтня ухвала суду була відсутня. Біржі та компанії у той же день підтвердили факт обшуків, але не погодились розповідати деталі, оскільки підписали угоду про нерозголошення. До речі, 9 жовтня обшук пройшов в офісі фінансової компанії Moneyveo, яку правоохоронці звинуватили у протиправному використанні персональних даних громадян для так званого фіктивного кредитування.
Відомо, що СБУ провела обшук і в будинку голови інвесткомпанії «Універ» Тараса Козака. Причому без пред’явлення йому звинувачень, без вилучення або копіювання будь- яких документів. Про це сам Тарас Козак повідомив на своїй сторінці у Facebook. За його словами, СБУ також обшукало житло кількох інших співробітників компанії. На його думку, цю «облаву» могли ініціювати конкуренти, які хочуть заподіяти шкоди компанії «Універ» та паралізувати її роботу.
Банки з секретом
Як повідомляють джерела «Грошей», крім зазначених компаній, бірж та декількох фізосіб у даному кримінальному провадженні фігурують ще три банка. Проте офіційного підтвердження цьому станом на 19 жовтня не було.
Всіх фігурантів кримінального провадження підозрюють у «відмиванні» коштів незаконного походження у сумі понад 86 млн.грн., що було здійснено через операції з ОВДП у режимі так званого «групового звіту». Тобто через укладання біржових контрактів, які забезпечені правами на отримання грошових коштів на підставі відповідних зустрічних зобов’язань. «Оперативники спецслужби встановили, що упродовж 2017-2018 років посадові особи бірж через низку підконтрольних торговців цінними паперами, представників банківських установ організували механізм легалізації незаконних доходів і виведення коштів за кордон. Угоди здійснювалися з використанням підконтрольних нерезидентів шляхом купівлі ОВДП у режимі так званого групового звіту», – повідомила прес- служба СБУ.
«Банк не уповноважений коментувати дії правоохоронних органів у рам ках розслідування щодо купівлі-продажу облігацій внутрішньої позики, незмінно активним учасником ринку яких є ПАТ «Укргазбанк». У всіх сферах своєї діяльності державний банк неухильно дотримується чинного законодавства України і буде надавати всебічну допомогу правоохоронцям у проведенні ними об’єктивного розслідування», – розповіли журналістам видання в державному Укргазбанку. Два інших банки не підтвердили проведення слідчих дій із залученням спеціальних підрозділів правоохоронних органів.
Певний подив у всьому цьому викликають дві обставини. Перша – твердження про те, що нібито факт «легалізації» встановлено, але судова ухвала в Реєстрі відсутня, друга – візити до приватних домівок керівників компаній. Дивує також те, що у справі фігурують ОВДП, емітентом яких є держава Україна в особі міністерства фінансів.
На біржі не мовчать
Біржа ПФТС також відмовилась коментувати запит «Грошей». А ось «Українська біржа» виступила з офіційною заявою. Її представники повідомили про коректність роботи слідчих, які діяли виключно в рамках своїх повноважень і не перешкоджали основній діяльності біржі.
«Слідчим не довелося вилучати серверне обладнання, персональні комп’ютери, стільникові телефони співробітників. Керівництво біржі надало всі необхідні документи, що забрало досить багато робочого часу, але біржа готова співпрацювати зі слідством, тому що не порушувала жодних положень законодавства», -повідомили в УБ.
У своїй заяві «Українська біржа» підкреслила, що фондовим біржам заборонено бути прямим або непрямим власником інших професійних учасників фондового ринку, за винятком розрахунково-клірингових організацій. «У зв’язку з цим наголошуємо, що не існує торговців цінними паперами «підконтрольних» як самій Українській біржі так і посадовим особам», – заявили в УБ.
Голова Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦБРФ) Тимур Хромаєв зі свого боку наголосив, що втручання у роботу бірж – неприпустиме. Він нагадав про важливу роль фондових бірж в інфраструктурі фінансової системи країни і про те, що проведення обшуків потребує серйозних підстав. «Дуже здивований обшуками правоохоронних органів саме фондових бірж. Біржі визначені як суб’єкти критичної інфраструктури держави, і їх діяльність регламентується фінансовим законодавством, вони мають вплив на фінансову стабільність країни. Використання таких засобів слідства повинно мати дуже тверде підґрунтя!», – написав він на сторінці у Facebook.
Інвестори – в шоці
Інші учасники ринку здивовані масованими обшуками, проте коментують ситуацію виключно анонімно. «Ми працюємо під досить жорстким наглядом регулятора. Інформація про укладені угоди передається в НКЦПФР. Копії всіх документів про угоди є в трьох державних організаціях. Все досить відкрито та прозоро. Навіщо були потрібні такі жорсткі дії – незрозуміло», – говорить представник однієї з компаній.
На думку експертів, обшуки викликають занепокоєння з боку учасників фінансового ринку, іноземних інвесторів та інституцій, і в цілому негативно впливають на інвестиційний клімату країні. «В умовах падіння світових ринків і негативного тренду розвитку вітчизняного фондового ринку, блокувати роботу компаній та проводити силові демонстраційні шоу – це означає погіршувати ситуацію», – розмірковує Андрій Семидідько, виконавчий директор Антирейдерського союзу підприємців України.
У момент вручення клопотання про проведення обшуку правоохоронці завжди повинні запропонувати добровільно надати їм речі або документи, які знаходяться у розшуку. І якщо компанія або фізособа, якій загрожує обшук, задовольнить пропозицію силовиків, то самої процедури обшуку можна уникнути.
ЩО ЗРОБИТИ ПОПЕРЕДНЬО ДЛЯ ЗМЕНШЕННЯ ВТРАТ ВІД ОБШУКУ
ЧИМ ЗАРАДИТИ СОБІ ПІД ЧАС ОБШУКУ
Закони не працюють?
Нагадаємо, що з 16 листопада 2017 року діє Закон No2213-VIII «Про захист прав учасників кримінального провадження» (так званий закон «маски-шоу – стоп»), який мав на меті захистити бізнес від свавілля право- охоронців. Зокрема, він запровадив обов’язковий допуск адвокатів на будь-якій стадії обшуку, відеофіксацію процесу обшуку, регламентував підстави для вилучення документів і майна, а також серверів під час обшуку.
«На практиці закон виявив свою ефективність. Обшуки проходять більш стримано і без виходу за рамки правового поля. Чого тільки варта відеофіксація процесу, що робить фальсифікацію тих чи інших обставин практично неможливою», – оцінює зміни Артем Барташевич, адвокат адвокатської фірми Goro legal.
Крім того, в даний момент на підписі у президента знаходиться законопроект No8490, за який парламент проголосував у вересні 2018 року. «Згідно з його нормами учасники кримінального провадження (наприклад, свідки) зможуть клопотати про закриття провадження за наявності достатніх причин для цього. Це важливе нововведення, оскільки для того, щоб кримінальний процес обмежував права громадянина, він не обов’язково повинен бути підозрюваним або обвинуваченим», – розповідає Олександр Гузун, старший юрист ЮФ «Антіка».
Захищаємось як вміємо
Проте не завжди і не всі правоохоронці діють у рамках законодавства. Тому кожний підприємець та компанія мають знати свої права та обов’язки під час візиту «незваних гостей» й бути готовими до непередбачуваних дій силовиків.
Юристи радять заручитися підтримкою адвокатів, які зможуть приєднатися до проведення обшуку з найперших хвилин і не допустити незаконного вилучення документів. «Досить ефективним є зберігання електронних копій документів на захищених серверах, що знаходяться поза межами України. Хмарне зберігання документів є більш вразливим, а зберігання в сейфах поза офісом компанії лише збільшить тривалість доступу правоохоронців до документації», – зазначає Віктор Мороз, керуючий партнер адвокатського об’єднання Suprema Lex.
Ще один ефективний спосіб збереження документів – їх передача адвокату або адвокатському об’єднанню на зберігання. При цьому слід враховувати, що компанія повинна надати силовикам лише ті документи і втому місці (приміщенні), які вказані в ухвалі на обшук. «Якщо будь-яке приміщення (або ж віддалений сервер, хмарне сховище) в ухвалі не вказані, то компанія може відмовити у наданні відповідних документів, посилаючись на відсутність відповідного припису», – наголошує Віктор Мороз.
Крім того під час обшуку важливо фіксувати всі порушення та перевіяти правильність складання протоколу. Зафіксовані зловживання з боку правоохоронців стануть потужним аргументом на користь постраждалої сторони, якщо вона вирішить оскаржити дії силовиків у суді.
ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ПІД ЧАС ОБШУКУ ПОРУШЕНІ ПРАВА
Мій дім – моя фортеця
Цієї осені правоохоронці у межах кримінальних впроваджень масово здійснюють обшуки керівників приватних компаній – їхніх власних домівок. Бути готовим до того, що додому завітають отакі «візитери», майже неможливо. Проте можливо знати свої права під час проведення слідчих дій, щоб захистити себе та своє майно. Ілона Гончаренко
Хто там, на порозі?
Обшук – це один із різновидів слідчих дій. Тобто обшук правоохоронці можуть проводити тільки в межах вже відкритої кримінальної справи. Відповідно до ч.1 ст.234 КПК України обшук слідчі проводять з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини здійсненого кримінального правопорушення, щоб відшукати знаряддя правопорушення або майно, яке було здобуте у результаті кримінального правопорушення, а також для встановлення місцезнаходження осіб, які знаходяться у розшуку.
Для проведення легального обшуку орган досудового розслідування повинен отримати ухвалу слідчого судді. Без ухвали слідчого судді на приватну територію правоохоронці можуть проникнути тільки у разі екстрених дій – для затримання небезпечного злочинця або для спасіння людини, для життя якої існує загроза.
Отже, дзвінок у двері. Що далі? Перед тим як впустити правоохоронців у житло, слід перевірити наявність та дійсність ухвали. Слідчий пред’являє власнику її оригінал і надає копію. Ухвала повинна містити відомості (про них далі у статті), відсутність чи порушення яких, – це привід законно відмовити у проведенні обшуку.
Далі потрібно перевірити строк дії ухвали – зазвичай він становить від 10 днів до одного місяця. В документі обов’язково має бути ПІБ прокурора та слідчого, який подав клопотання про обшук та імена осіб, які проводять обшук. Якщо прізвища в ухвалі та на пред’явлених посвідченнях не збігаються, такий обшук – поза законом.
В ухвалі також має бути зазначена адреса та найменування житла чи іншої нерухомості, які слідчі будуть обшукувати. Навіть одна помилка в адресі – не той номер квартири чи будинку, є підставою для відмови у проведенні обшуку. Також в ухвалі має бути перелік речей, документів або осіб, заради виявлення яких проводиться обшук. Попередньо слідчий повинен запропонувати видати перераховані речі чи документи добровільно.
Важливий момент: ухвала надає право проникнути в житло чи інше володіння особи лише один раз (ч. 1 ст. 235 КПК). «Тобто якщо слідчий або прокурор залишили приміщення, де проводиться обшук, то увійти знов і продовжити його на підставі цієї самої ухвали вони не мають права», – нагадує Сергій Бандурка, юрист ПК «Татаров, Фаринник, Головко».
До речі, слідчі дії заборонено проводити з 22 ночі до 6 ранку. Винятком є невідкладність через можливість втрати важливих для кримінального провадження доказів або через вірогідність втечі підозрюваного.
Щодо адвоката: одразу слід звернутись за допомогою до свого юридичного представника та повідомити про обшук у приміщенні. Адже будь-яка особа, яка знаходиться у приміщенні, де проводиться обшук, має право на правову допомогу адвоката. Слідчий чи прокурор зобов’язані допустити такого адвоката або представника до обшуку на будь-якому етапі його проведення. Проте неявка адвоката для участі у проведенні обшуку протягом трьох годин не перешкоджає його проведенню.
Деталі мають значення
Під час обшуку власникам квартири чи будинку слід ретельно стежити за дотриманням усіх вимог. Процедура обшуку житла повинна відбуватися за обов’язкової участі не менш ніж двох осіб (понятих). Заздалегідь слід впевнитися в неупередженості понятих. Якщо поняті прийшли разом з працівниками правоохоронних органів та не викликають довіри, у власника житла є право вимагати їхньої заміни. Всім учасникам процесу до початку обшуку слідчі обов’язково мають роз’яснити їхні права та обов’язки. Слідчий (на законних підставах) може заборонити спілкуватися телефоном чи використовувати комп’ютер та залишати приміщення.
Краще не зберігати вдома зайвого. Але пам’ятаймо, що про належність особі орендованої банківської скриньки слідчі також можуть дізнатись завдяки податковому номеру, який зазначено у договорі оренди
Усі учасники повинні знаходитись в одному приміщенні, де в даний момент проходить обшук. Відповідно до нових вимог законодавства абсолютно всі дії слідчого фіксуються на відеокамеру. А відсутність відеозйомки тягне за собою фактичну недійсність процесуальних дій та недійсність результату обшуку.
Одночасно громадяни для захисту своїх прав можуть робити свій відео- запис. Проте цей запис слідчі можуть вилучити та додати до протоколу.
До речі, у власника квартири є право не відповідати на питання слідчих, оскільки це вважається допитом особи, для якого потрібна інша ухвала та зовсім інші процедурні рішення. Адже за законом є порядок виклику для допиту, і слідчий повинен виписати повістку не пізніше як за три дні до того дня, коли особа зобов’язана прибути на допит.
Важливо, щоб жоден учасник обшуку не випадав з поля зору понятих. Також самому власнику приміщення необхідно ретельно стежити за діями працівників, які проводять обшук, адже не виключено, що самі представники закону можуть підкинути чужі речі та предмети, зокрема бланки, печатки, наркотики, зброю тощо. Якщо під час обшуку слідчі знайшли сторонні предмети, в жодному разі не можна брати їх в руки (лишати відбитки пальців на чужих речах – наражати себе на небезпеку). Та слід обов’язково звернутись з клопотанням до слідчого – проханням внести до протоколу інформацію про знахідку.
Усе – в протоколі
Слідчі раптом знайшли документи, які збираються вилучити? Потрібно впев- нитись у тому, що поняті у цей момент були у приміщенні та за необхідності зможуть підтвердити слідчі дії у суді.
А ще варто переконатися, що всі ці речі та документи правоохоронці оглянули та належним чином описали, зафік- сували у протоколі обшуку. До речі, особа, у якої слідчі проводять обшук, має право вимагати другий примірник протоколу обшуку разом із доданим до нього детальним описом вилучених документів та тимчасово вилучених речей. Наприклад, якщо раптом вони вилучають гроші, у протоколі вони мають записати всі номери та номінали вилучених грошових купюр, щоб потім була можливість їх повернути. «Важливо знати, що речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого надається дозвіл в ухвалі, та не відносяться до заборонених, вважаються тимчасово вилученим майном, яке вказується в опису, що додається до протоколу обшуку. Слідчий зобов’язаний протягом 48 годин після вилучення подати клопотання про арешт такого майна, інакше воно має бути негайно повернуто», – наголошує адвокат Микола Корж.
У протоколі про проведення обшуку слідчі зазначають усіх працівників правоохоронних органів, які були присутні під час його проведення. І коли хтось із них раптом зловживає своїми обов’язками, або в приміщенні щось зникне, власнику житла можна скаржитися на такі дії та встановити осіб, причетних до зникнення. А ще у протокол ідуть дані понятих: їхні ПІБ, дати народження та місце проживання. Це важливо, оскільки надалі понятих можна буде викликати в суд для допиту.
До речі, особа, у якої був обшук, може також додавати до протоколу певні дані. Наприклад, додати зауваження щодо недопущення адвоката, грубість з боку працівників правоохоронних органів, відсутність фіксування обшуку технічними засобами, не складення детального опису вилучених грошових коштів. Якщо під час обшуку хтось з правоохоронців пошкодив майно – зірвав паркет чи зламав диван, це обов’язково слід зафіксувати у протоколі, щоб надалі компенсувати збитки через суд.
По материалам: Журнал «ДЕНЬГИ»
