Як засвідчує практика, у питанні захисту свого бізнесу не можна покладатися лише на довіру й надію в те, що все буде добре. Кожен учасник суб'єкта господарювання, незважаючи на те, якою часткою в статутному капіталі він володіє, має превентивно подумати над захистом своєї власності.
Зміна складу засновників/учасників/членів суб'єктів господарювання, розподілу часток у статутному капіталі тощо шляхом вчинення незаконних реєстраційних дій не є поодинокими випадками. Способи "захоплення" часток у статутному капіталі можуть бути різні: використання підроблених протоколів / актів приймання-передавання часток / рішень суду / довіреностей / недобросовісних реєстраторів та ін. Часто опонентами в таких справах стають нещодавні партнери й співзасновники компаній.
У будь-якому разі власнику необхідно бути морально й документально готовим для оперативного реагування на будь-які спроби незаконного втручання в його право власності.
Способами захисту в разі рейдерського захоплення можуть бути, зокрема:
Кожен із них має свою спрямованість й особливості, недоліки й переваги.
Практика нашої роботи засвідчила, що досить дієвим і швидким є звернення до Антирейдерської комісії при Мін'юсті (Колегія з розгляду скарг у сфері державної реєстрації). Перевагою є оперативне призначення розгляду скарги й мінімальна кількість засідань колегії до винесення рішення у формі наказу Міністерства юстиції. З огляду на те, що наслідком розгляду скарги для нотаріуса-порушника може стати анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, були випадки, коли нотаріуси добровільно виправляли допущені помилки.
Візьміть до відома: звернутися зі скаргою до Комісії можна протягом 60 календарних днів із дня ухвалення рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Результатом розгляду скарги може стати скасування наказом Міністерства юстиції України реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, наприклад про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті ліквідації тощо.
Слід ураховувати, що вказана Комісія не має повноважень розглядати спори про право, тож дуже важливо обрати правильний спосіб захисту своїх прав, про що ще раз наголосила Велика Палата Верховного Суду у висновку, сформульованому в постанові від 22.10.2019 р. у справі № 923/876/16, де зазначено, що перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань" (у редакції, чинній на момент звернення позивача за захистом своїх прав до суду), норми якого є спеціальними для зазначених товариств. У разі якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснено шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (пп. "е" п. 3 ч. 5 ст. 17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства і розмірів часток учасників товариства (пп. "д" п. 3 ч. 5 ст. 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не лише господарське товариство, а й особи – учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому чи відсотковому виразі. Указана правова позиція підтримана також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 р. у справі № 927/97/19.
Найголовніше в питанні антирейдерського захисту – оперативно зреагувати й обрати найоптимальніший спосіб протидії.
За матеріалами: Юрист&Закон
