Питання обов’язковості державної мови у користувацькому інтерфейсі програмного забезпечення

Питання обов’язковості державної мови у користувацькому інтерфейсі програмного забезпечення

 

Прагнучи до посилення державотворчих і консолідаційних функцій української мови, підвищення її ролі в забезпеченні територіальної цілісності та національної безпеки України, маючи на метізабезпечити застосування української мови як державної на всій території України у сферах суспільного життя, 25 квітня 2019 року Верховною радою України було прийнято Закон України Про забезпечення функціонування української мови як державної». Відповідний закон набрав чинності 16 липня 2019 року. Проте, у деяких сферах суспільного життя обов’язкове застосування державної мови було відтерміноване, з метою забезпечення поступового переходу. 

16 липня 2022 року відбудеться чергове набрання чинності рядом положень: частин другої та шостої статті 27 Закону; підпункту 1 пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень (щодо запровадження адміністративної відповідальності).

Зокрема, ст. 27 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» врегульоване питання обов’язковості державної мови у користувацькому інтерфейсі програмного забезпечення.

Давайте проаналізуємо положення цієї статті.

Коментар до статті 27 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (Державна мова у сфері користувацьких інтерфейсів комп’ютерних програм та веб-сайтів) 

1. Комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, що реалізується в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою та/або англійською мовою, або іншими офіційними мовами Європейського Союзу.

Для цілей цього Закону користувацьким інтерфейсом є відображувана інформація, з якою безпосередньо взаємодіє користувач під час використання комп’ютерної програми, веб-сайту і яка містить текст будь-якою мовою спілкування між людьми (зокрема мова візуального дизайну комп’ютерної програми, мова взаємодії, діалогів та транзакцій між користувачем та комп’ютерною програмою).

Вимоги цього Закону не поширюються на мови програмування.

Коментар: Усі заголовки, розділи, інструкції і тексти, видимі в комп’ютерних програмах, мають бути українською та/або англійською чи іншими мовами Європейського Союзу. Тобто ця норма дозволяє мати інтерфейс лише українською, або лише англійською мовами, або і українською, і англійською.

2. Комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, встановлена на товарах, що реалізуються в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою, який за обсягом та змістом має містити не менше інформації, ніж іншомовні версії такого інтерфейсу. Недотримання цієї вимоги має наслідки, визначені законодавством про захист прав споживачів для реалізації товару неналежної якості. - набирає чинності з 16 липня 2022 року (пройшло 3 роки з 16 липня 2019 р. після набрання чинності Законом) 

Коментар: це положення встановлює обов’язковість наявності україномовного ПЗ, що встановлюється на товарах, які реалізуються на території України. Ця норма не дозволяє, як у попередніх варіантах, застосування або української, або англійської мови в такому ПЗ, переклад інтерфейсу державною мовою є обов’язковим. 

3. У роботі органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності використовуються винятково комп’ютерні програми з користувацьким інтерфейсом державною мовою.

До створення користувацького інтерфейсу державною мовою для відповідної комп’ютерної програми може використовуватися комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом англійською мовою.

Коментар: Тобто усе програмне забезпечення, яке використовується державними органами, державними, комунальними підприємствами повинно мати інтерфейс українською мовою. Але в принципі, положення цієї статті допускає альтернативу – інтерфейс англійською (до створення користувацького інтерфейсу державною мовою) (Якщо у програми немає версії українською, можна використовувати англійську).

4. Під час закупівлі комп’ютерних програм для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності обов’язковою умовою є наявність користувацького інтерфейсу державною мовою, крім випадків, визначених абзацом другим частини третьої цієї статті.

Коментар: Тобто усе програмне забезпечення, яке закупляється для державних органів, державних, комунальних підприємств повинно мати інтерфейс українською мовою. Але в принципі, положення цієї статті допускає альтернативу – інтерфейс англійською (до створення користувацького інтерфейсу державною мовою).

5. Заклади освіти державної і комунальної форм власності використовують для освітніх потреб комп’ютерні програми з користувацьким інтерфейсом державною мовою.

До створення користувацького інтерфейсу державною мовою для відповідної комп’ютерної програми може використовуватися комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом англійською мовою.

Коментар: Тобто усе програмне забезпечення має бути українською мовою. Але в принципі, положення цієї статті допускає альтернативу – інтерфейс англійською (до створення користувацького інтерфейсу державною мовою).

6. Інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти, веб-сторінки в соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної і комунальної форм власності, засобів масової інформації, зареєстрованих в Україні, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та зареєстровані в Україні, виконуються державною мовою. Поряд з версією інтернет-представництв (у тому числі веб-сайтів, веб-сторінок у соціальних мережах), виконаних державною мовою, можуть існувати версії іншими мовами. Версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.

Для іноземних суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та мають в Україні дочірні підприємства, філії, представництва, версія веб-сайту державною мовою повинна містити достатню за обсягом та змістом інформацію для зрозумілої навігації та розкриття мети діяльності власника такого інтернет-представництва.

Версія такого веб-сайту державною мовою для користувачів в Україні повинна завантажуватися за замовчуванням.

Ця норма не поширюється на інтернет-представництва засобів масової інформації, зазначених у частині п’ятій статті 25 цього Закону. - набирає чинності з 16 липня 2022 року (пройшло 3 роки з 16 липня 2019 р. після набрання чинності Законом)

Коментар: це положення стосується інтерфейсу веб-сайтів, а не ПЗ (тому в цьому аналізі не розглядається).

7. Мобільні застосунки органів державної влади, органів місцевого самоврядування, зареєстрованих в Україні засобів масової інформації, а також суб’єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні, повинні мати версію користувацького інтерфейсу державною мовою.

Коментар: перша частина статті стосується офіційних застосунків держави (типу «ДіЯ»), друга частина – інших підприємств, підприємців, що розробляють та реалізовують мобільні застосунки. Ця норма не дозволяє застосування або української, або англійської мови в мобільних застосунках (як альтернативу), переклад інтерфейсу державною мовою є обов’язковим.

8. Спеціалізоване наукове, технічне, медико-діагностичне обладнання, інше спеціалізоване, професійне обладнання, що не є товарами широкого вжитку (прилади, машини, устаткування, верстати тощо), та його програмне забезпечення, а також спеціалізоване програмне забезпечення, призначене для використання лише у сфері інформаційних технологій, може не мати користувацького інтерфейсу державною мовою в разі наявності користувацького інтерфейсу англійською мовою.

Коментар: ПЗ, що встановлене на спеціалізованому науковому, технічному, медико-діагностичному обладнанню, а також ПЗ, «призначене для використання лише у сфері інформаційних технологій» може мати інтерфейс англійською мовою (надається альтернатива).

(Усі положення ст. 27, крім частин 2 та 6 вступили в законну силу з 16 липня 2019 року). 

 

Пропонуємо змоделювати ймовірні питання, які можуть виникнути у розробників, постачальників програмного забезпечення.

- Чи може відсутність української мови в інтерфейсі софту створити проблеми у її постачанні державним, місцевим органам влади, закладам освіти, бюджетним установам, чи навіть приватному бізнесу?

Конкретної вимоги, що приватний бізнес повинен використовувати софт виключно з інтерфейсом українською мовою немає. Лише є ч.1 ст. 27, що закріплює «Комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, що реалізується в Україні, повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою та/або англійською мовою, або іншими офіційними мовами Європейського Союзу». 

Якщо комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, встановлена на товарах, що реалізуються в Україні, то вона обов’язково повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою.

До мобільних застосунків також обов’язковою є наявність української мови в користувацькому інтерфейсі.

Що стосується підприємств, установ, організацій державної, комунальної власності, закладам освіти, державним, місцевим органам влади, то частинами 3-5 ст. 27 встановлено вимоги наявності користувацького інтерфейсу державною мовою для ПЗ. Проте в той же час, Закон містить виключення, яке дозволяє користуватися таким суб’єктам ПЗ з користувацьким інтерфейсом англійською мовою, але «до створення користувацького інтерфейсу державною мовою для відповідної комп’ютерної програми». Хоч і Закон дозволяє користувацький інтерфейс англійською мовою для таких суб’єктів, проте, на нашу думку, для підтримання конкурентоспроможності (під час участі в тендерах, та щоб на практиці було менше перешкод) все таки слід розпочати поступову підготовку до повноцінного перекладу ПЗ українською мовою. Адже прив’язка «до створення інтерфейсу українською мовою», на нашу думку, означає, що користувацький інтерфейс державною мовою все таки має бути колись створено. Натомість ч.ч. 3-5 ст. 27 не встановлюють, коли саме такий інтерфейс має бути адаптований українською мовою.

- Чи потрібно обов’язково перекласти інтерфейс софту українською мовою, щоб не порушувати вимоги законодавства? Можливо, закон встановлює період, коли це потрібно зробити? Або, наприклад, чи передбачена за це відповідальність.

Закон не встановлює жодних періодів. Навпаки, залежно від ситуації, дозволяється використовувати ПЗ з користувацьким інтерфейсом англійською мовою (а також мовами ЄС), а у випадку з державними структурами – допоки не буде створено інтерфейс державною мовою дозволяється інтерфейс англійською мовою.

Якщо комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, встановлена на товарах, що реалізуються в Україні, то вона обов’зково повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою (ця норма набирає чинності 16 липня 2022 року).

До мобільних застосунків також обов’язковою є наявність української мови в користувацькому інтерфейсі.

Вважаємо, що навіть, якщо ПЗ має користувацький інтерфейс англійською мовою, і обов’язку зробити інтерфейс українською немає, все таки необхідно поступово розпочати переклад інтерфейсу українською. Період, за який це потрібно зробити, його не існує. Більшість норм набрали законної сили 16 липня 2019 року. Норми, що встановлюють адміністративну відповідальність, почнуть діяти з 16 липня 2022 року. 

До відома: адміністративна відповідальність за порушення вимог Закону № 2704
щодо застосування державної мови згідно зі ст. 188-52 і 188-53 КУпАП – норми набирають чинності з 16 липня 2022 року

Порушення вимог Закону № 2704  щодо застосування державної мови	Санкція (1 нмдг = 17 грн.)
У сфері освіти, науки, культури, книговидання, у користувацьких інтерфейсах комп’ютерних програм та вебсайтів, у сфері інформації для загального ознайомлення, публічних заходів, технічної та проєктної документації, реклами, охорони здоров’я, спорту, телекомунікацій та поштового зв’язку, транспорту	Штраф у розмірі від 200 до 300 нмдг  (від 3400 до 5100 грн) або попередження, якщо порушення вчинене вперше
Інші порушення Закону № 2704 щодо порядку застосування державної мови	Штраф у розмірі від 200 до 300 нмдг  (від 3400 до 5100 грн) або попередження, якщо порушення вчинене вперше
Повторне протягом року вчинення порушення, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню	Штраф у розмірі від 500 до 700 нмдг  (від 8500 до 11 900 грн)
Повторне невиконання законних вимог Уповноваженого із захисту державної мови під час здійснення ним державного контролю за застосуванням державної мови	Штраф у розмірі від 100 до 200 нмдг  (від 1700 до 3400 грн)

 

3) Українська мова потрібна лише в користувацькому інтерфейсі, але немає вимог щодо довідки в ПЗ та інструкції користувача (саме в них міститься > 90% тексту і, відповідно, трудомісткості з його перекладу)?

Ст. 27 Закону визначила, що користувацьким інтерфейсом є відображувана інформація, з якою безпосередньо взаємодіє користувач під час використання комп’ютерної програми, веб-сайту і яка містить текст будь-якою мовою спілкування між людьми (зокрема мова візуального дизайну комп’ютерної програми, мова взаємодії, діалогів та транзакцій між користувачем та комп’ютерною програмою).

Якщо користувач ПЗ взаємодіє з такими частинами софту як довідка в ПЗ та інструкція користувача, то це є частиною користувацького інтерфейсу (на нашу думку, це є частиною користувацького інтерфейсу). Проте стаття 27 визначила, що інтерфейс ПЗ може бути і англійською мовою (крім, комп’ютерних програм з користувацьким інтерфейсом, що встановлені на товарах, що реалізуються в Україні та мобільних застосунків). Тому в такому випадку, ПЗ не порушує чинного законодавства України.

Тому можна поступово розпочати українізацію софту саме з інтерфейсу (тією частиною, з якою взаємодіє користувач під час використання ПЗ), не чіпаючи довідки в ПЗ та інструкції користувача (у випадках, коли ст. 27 дозволяє інтерфейс англійською мовою; якщо у вашому випадку ст. 27 вимагає наявність інтерфейсу державною мовою, то потрібно всі елементи інтерфейсу перекласти). Поступова українізація софту зробить його більш конкурентоспроможним.

 

         Висновки.

 1.      Стаття 27 в основному почала діяти з 16 липня 2019 року (частини 2, 6 з 16 липня 2022 року). Адміністративна відповідальність почне застосовуватися не раніше 16 липня 2022 року.

2.      Програмне забезпечення за загальним правилом повинне мати користувацький інтерфейс українською та/або (тобто дається альтернатива) англійською мовами, офіційними мовами ЄС.

3.      Якщо ПЗ використовується підприємствами, установами, організаціями державної, комунальної власності, закладами освіти, державними, місцевими органами влади, то встановлено вимоги наявності користувацького інтерфейсу державною мовою. Проте в той же час, Закон містить виключення, яке дозволяє користуватися таким суб’єктам ПЗ з користувацьким інтерфейсом англійською мовою «до створення користувацького інтерфейсу державною мовою для відповідної комп’ютерної програми». Тобто ст. 27 надала альтернативи, і дозволяє використовувати в ПЗ користувацький інтерфейс англійською мовою.

4.      Якщо комп’ютерна програма з користувацьким інтерфейсом, встановлена на товарах, що реалізуються в Україні, то вона обов’язково повинна мати користувацький інтерфейс державною мовою. Для мобільних застосунків також обов’язковою є наявність української мови в користувацькому інтерфейсі (можливість застосування лише англомовного інтерфейсу відсутня).

5.      Навіть, якщо закон дозволяє інтерфейс софту англійською мовою (дає можливість альтернативи), все одно радимо розробити поетапний план впровадження україномовного інтерфейсу (особливо, у разі якщо планується співпраця з бюджетними установами, державним та комунальним сектором та участь у тендерах).