23 / 04 / 2020
У період із 2003 до 2018 рр. в Україні діяв Закон "Про електронний цифровий підпис", який регулював питання використання ЕЦП.
Крім того, з 2003 року в країні є чинним і повною мірою не використовується Закон України "Про електронні документи та електронний документообіг".
Постановою Національного банку України від 18.06.2015 р. № 391 було затверджено Комплексну програму розвитку фінансового сектору України до 2020 року. У 2018 році прийнято Концепцію розвитку електронного урядування в Україні та затверджено план заходів з реалізації цієї Концепції.
У цих документах наголошено на пріоритетності використання електронного документообігу та електронного цифрового підпису в розвитку держави.
А втім, і дотепер юристи та бізнесмени віддають перевагу підписанню традиційної паперової версії документа та засвідченню справжності підписів печатками сторін.
Нині відносини з підписання електронних договорів регулюють, зокрема, Цивільний і Господарський кодекси України, закони України "Про електронні довірчі послуги", "Про електронну комерцію" і "Про електронні документи та електронний документообіг".
Закон України "Про електронну комерцію" визначає електронний договір як домовленість двох або більше сторін, спрямовану на встановлення, зміну або припинення цивільних прав й обов'язків та оформлену в електронній формі.
Цивільним кодексом України встановлено, що, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, його уважають укладеним у письмовій формі.
Отже, з погляду законодавства юридична сила електронного й письмового договору однакова.
Зважаючи на це, одна з умов, якій повинен відповідати електронний договір, як і письмовий, – його мають підписати сторони.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин мають підписати сторони, то моментом його підписання є використання:
- електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису всіма сторонами електронного правочину;
Звертаю увагу на те, що Закон України "Про електронний цифровий підпис" утратив чинність, проте відповідні зміни до Закону України "Про електронну комерцію" так унесено й не було.
- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором – дані в електронній формі у вигляді алфавітноцифрової послідовності, які додає до інших електронних даних особа, що прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилає іншій стороні цього договору.
Судова практика виходить із того, що це є комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку ви отримуєте за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін – пароль", або СМС-коду, надісланого на телефон, або іншим способом, та встановлює, що підписання договору, зокрема кредитного, в такій формі відповідає законодавству (постанова Вінницького апеляційного суду від 16.03.2020 р. у справі № 136/946/19);
- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд у постанові від 28.12.2019 р. у справі № 922/788/19 звернувся до власних правових позицій, викладених у постановах від 11.06.2019 р. у справі № 904/2882/18 і від 24.09.2019 р. у справі № 922/1151/18, та встановив, що роздруківку електронного листування не можна вважати електронним документом (копіями електронних документів) у розумінні ч. 1 ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", відповідно до якої електронний документ – документ, інформацію в якому зафіксовано у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно із ч. ч. 1 і 2 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовують для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Тож під час прийняття рішення про підписання й виконання електронного договору потрібно керуватися нормами чинного законодавства й актуальною судовою практикою.
За матеріалами: "Юрист & Закон"