Акціонерна угода – ефективний інструмент корпоративного управління

14 / 03 / 2019

Розпочинаючи статтю, відразу пригадується фраза про погані речі, які не дуже помітні в кращі часи. А часи бувають різні: корпоративні конфлікти, розірвання партнерства, спори акціонерів, ворожі поглинання тощо.

Ми часто стикаємося із ситуацією, коли домовленості між майбутніми або наявними акціонерами – учасниками бізнесу виходять далеко за межі простої бізнес-стратегії й часом навіть за межі варіацій, пропонованих українським законодавством. Або, наприклад, ситуації зі стартапами: зустрілися люди, сповнені ідей і натхнення підкорювати бізнес-вершини, вирішили вкласти гроші, час, сили, однак потім розуміють, що й ентузіазм у всіх різний, і принципи роботи не збігаються, і за кілька місяців хтось з учасників приймає рішення вийти. Тут і стає у пригоді акціонерний договір як ефективний інструмент корпоративного управління.

У міжнародній практиці акціонерні угоди (shareholders' agreements) застосовують уже не один десяток років. Це дуже зручний інструмент для мінімізації ризику виникнення й подолання корпоративних спорів, для регулювання відносин між мажоритарними й міноритарними акціонерами. Компанією управляють згідно з положеннями установчих документів і законодавства, які, своєю чергою, недостатньо регулюють права й інтереси учасників.

Сторони акціонерної угоди домовляються, що управління спільним бізнесом здійснюватимуть певним чином, наприклад учасники деталізують:

  • як ухвалюються основні рішення;
  • як відбувається оперативне управління;
  • як розподіляються повноваження між органами управління;
  • порядок проведення загальних зборів і особливий порядок голосування; 
  • питання статутного капіталу й інвестицій;
  • розподіл прибутку й виплату дивідендів;
  • права приєднання й слідування (drag-along and tag-along rights), переважне право;
  • розв'язання тупикових ситуацій;
  • заборону на проведення конкурентної діяльності;
  • зміни стратегії бізнесу й інші фундаментально важливі питання для ефективної спільної роботи.

Також не варто забувати, що акціонерний договір – це конфіденційний договір, на відміну від інших установчих документів, і він є обов'язковим лише для учасників, які його підписали.

Акціонерний договір не може регулювати питання, пов'язані з діяльністю компанії, що суперечать законодавству, у разі таких положень його можуть визнати недійсним.

У західних країнах акціонерний договір – обов'язковий інструмент у роботі компанії, що дає змогу учасникам безпечно підкорювати бізнес-вершини. В Україні цей інструмент недостатньо добре працює й потребує доопрацювання в законодавчому аспекті.

У той момент, коли ви зважитеся повністю присвятити себе власній справі, не забувайте, що партнерство – це мистецтво, отже до нього потрібно бути готовим і добре озброєним. 

Сайт: http://uz.ligazakon.ua/magazine/900501