З 1 травня 2020 року в Україні водії будуть отримувати «Листи Щастя» за порушення швидкісного обмеження відповідно до правил дорожнього руху.
Нещодавно міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та заступник міністра Антон Геращенко анонсували запуск камер відеофіксації які будуть фіксувати порушення ПДД, а саме перевищення швидкості на дорогах України, разом з тим розпочав роботу «Аналітичний центр безпеки дорожнього руху».
Антон Геращенко розповів що на сьогоднішній день працюють 20 камер у м. Києві та до 1 травня будуть встановлені ще 30 камер у Київській області . З 1 травня кожен, хто буде перевищувати швидкість, буде отримувати повідомлення про штраф.
Як буде працювати система фіксування:
Однак тут постає одне з актуальних питаннь: якщо за кермом знаходиться не власник автомобіля, хто в такому разі буде сплачувати штраф?
Першочергово повідомлення про штраф буде отримувати однозначно особа на яку зареєстрований транспортний засіб, законодавець зазначає що: до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів (ст. 14-1 КУпАП)
Але все ж таки якщо власник не порушував ПДД так як не кермував автомобілем ?
Законодавством визначено що за наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з'ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.
І тут в нас випливає ще одна проблема стосовно даної теми, а саме щодо встановлення особи яка кермувала транспортним засобом на момент вчинення адміністративного правопорушення. З досвіду країн Європейського союзу технічні засоби дозволяють встановити особу у спрощеному порядку оскільки засоби фіксування мають функцію розпізнавання обличчя водія, в нашому випадку це неможливо оскільки прилади автоматичної відеофіксації не оснащені даною функцією. Можемо розглянути це на такому прикладі: фактично власник авто може передати свій транспортний засіб для короткотривалого користування (тест-драйв) будь-кому, не знаючи достеменно достатньої інформації про особу задля її встановлення і тому адміністративне стягнення може бути зупинене на невизначений строк.
Щодо юридичних осіб які володіють транспортним засобом.
Відповідно до ч.1 ст. 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Настання адміністративної відповідальності при порушенні обмежень швидкості руху.
Згідно з ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.
Виходячи з цього наприклад якщо у населеному пункті встановлено обмеження швидкості до 50 км/год адміністративна відповідальність наступає тільки у випадку якщо водій перевищив цю допустиму норму на 20 км/год тобто особа не може бути притягнута до адміністративної відповідальності якщо вона рухається зі швидкістю 70 км/год, якщо водій все ж таки порушує ПДД при якому наступає адміністративна відповідальність це тягне за собою накладення штрафу в розмірі п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (255 грн.) або 50 штрафних балів.
Якщо ж перевищення швидкості більш як на 50 км/год це тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (510 грн.)
Автор: помічник адвоката Вадим Гриб.
