Антирейдерську комісію Мін'юсту (Колегію з розгляду скарг у сфері державної реєстрації) було представлено як один з ефективних механізмів захисту майнових і корпоративних прав. Її було створено з метою оперативного вжиття заходів щодо протидії рейдерським захопленням бізнесу й нерухомості.
На початку 2020 року оновлено Порядок розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі – Порядок), який регулює процедуру здійснення Мін'юстом і його територіальними органами розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Мін'юсту.
А втім, на жаль, іноді рішення самої Антирейдерської комісії ухвалюють із порушенням норм законодавства й потребують оскарження.
Важливо пам'ятати, що рішення, дії або бездіяльність Мін'юсту можуть бути оскаржені до суду.
У разі скасування судом рішення Мін'юсту за результатами розгляду скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст забезпечує повторний розгляд такої скарги відповідно до Порядку.
У разі скасування судом рішення Мін'юсту про задоволення скарги у сфері державної реєстрації Мін'юст не пізніше за наступний робочий день із дня надходження судового рішення також забезпечує внесення відповідних відомостей до реєстрів відповідно до закону.
Причому підставами для оскарження наказу Мін'юсту, прийнятого за результатами розгляду скарги, може бути як неправильне застосування норм законодавства, так і процесуальні порушення (наприклад, неповідомлення зацікавлених осіб про розгляд скарги, наявність судового спору з питання, що розглядалося, недотримання строків для подання скарги тощо).
Звертаємо вашу увагу, що в постанові від 28.03.2018 р. у справі No 826/19452/16 Верховний Суд зробив такий правовий висновок: "На думку колегії суддів, посилання скаржників на те, що наявність формальних порушень процедурного характеру не може бути підставою для скасування спірного наказу, є необґрунтованими, оскільки важливість дотримання і неухильного виконання процедури розгляду скарги безпосередньо пов'язана із забезпеченням права суб'єкта особи, інтересів якої вона стосується, на захист, зокрема надання нею відповідних пояснень з приводу правовідносин, що виникли. Тому невиконання суб'єктом влади вимог законодавства в цій частині зводить нанівець законність всієї процедури розгляду скарги та, як наслідок, прийнятого за її результатами рішення". Подібних висновків Верховний Суд дійшов також у постанові від 27.02.2018 р. у справі No 826/4194/16. Не відступив від цієї позиції Верховний Суд також у постанові від 06.07.2018 р. у справі No 826/3442/17.
Отже, рішення Антирейдерської комісії не мають остаточної сили, якщо їх оскаржено до суду, а наявність доведених порушень під час розгляду скарги стане підставою для скасування прийнятого за результатами розгляду наказу Мін'юсту.
за матеріалами видання ЛІГА ЗАКОН No23, 25 червня 2020
https://uz.ligazakon.net/?_ga=2.242272770.1683188734.1592894757-2108357987.1564990633#/articles/EA013891
