Відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року Кабінет Міністрів України постановив - з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року на всій території України запровадити карантин.
17.03.2020 року Кодекс України про адміністративні правопорушення було доповнено статтею 44-3, яка встановлює адміністративну відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Так що ж робити, якщо щодо Вас було складено протокол про адміністративне порушення правил карантину?
По-перше перевірте як співробітниками поліції складено протокол, адже досить часто протоколи складені з порушенням вимог чинного законодавства, що є підставою для поверення протоколу на доопрацювання. В протоколі повинні бути зазначені: паспортні данні або індивідуальний ідентифікаційний номер особи; повинно бути вказане точне місце скоєння адмін. правопорушення; в протоколі повинні бути вказані свідки даного правопорушення; в чому полягає суть правопорушення відповідно до ст. 44-3 КуАП розкривши детально зміст об`єктивної сторони складу відповідного правопорушення; і обов’язково вам повинні надати копію відповідного протоколу.
Слід звернути увагу на постанову у справі № 717/422/20 від 08.04.2020 року. В поясненнях особи, яку притягували до адміністративної відповідальності зазначалось, що він не мав змоги придбати в селі захисну маску чи виготовити її, тому перебував на зупинці громадського транспорту без маски на обличчі, про що жалкує, розкаюється у вчиненому, безкоштовно маску йому ніхто не пропонував.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 року, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №255 від 02.04. 2020 року заборонено до 24 квітня 2020 р. з 6 квітня 2020 р. перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно.
Відповідно до ст.29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації. У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов`язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. Відповідно до ст.8 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» фінансування профілактичних і протиепідемічних заходів здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, а у випадках, передбачених законом, - за рахунок коштів підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності, а також коштів фізичних осіб.
Таким чином, суддя у постанові приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували що особа зобов’язана за власні кошти придбати чи виготовити засіб індивідуального захисту або що йому було профінансовано витрати на засоби індивідуального захисту з Державного бюджету чи місцевих бюджетів.
Також досить часто співробітники поліції намагаються притягнути до відповідальності звичайних працівників, але є незаконним з огляду на наступне:
так, відповідно до п.8 ч.2 постанови КМУ від 11.03.2020 року №211 до 24 квітня 2020 року заборонена робота суб’єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.55 Господарського кодексу України, суб`єктами господарювання є:
Таким чином, протокол про адмін. правопорушення не може бути складений на найманих працівників, лише на суб’єктів господарювання.
Також слід звернути увагу, що поширеним є складання протоколів на суб’єктів господарювання, які здійснюють торгівельне і побутове обслуговування населення, яке відноситься до забороненого відповідно до постанови КМУ від 11.03.2020 року № 211.
Так, показовим є постанова у справі № 335/2515/20 від 24.03.2020 року. На суб’єкта господарювання було складено протокол за порушення карантину, а саме – особа продовжила роздрібний продаж алкоголю та не припинила роботу закладу.
Судом було вірно відмічено, що працівниками поліції не було взято до уваги, що особа у відповідності до переліку груп виду економічної діяльності відноситься до суб`єкту, який здійснює роздрібну торгівлю продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань і тому не є забороною у розумінні абзацу 2 п. 8 ч. 1 постанови КМУ від 11.03.2020 року № 211. Таким чином, суд прийшов до висновку, що в діях особи склад адміністративного правопорушення відсутній, передбаченого ст. 44-3 КуАП.
Автор: помічник адвоката Володимир Сенніков.
