Через дії, що відбуваються в Азовському морі, в ході засідання РНБО в ніч з 25 на 26 листопада було прийнято рішення про введення воєного стану в Україні. Запровадження воєнного стану підтримав Президент України. Для розгляду питання щодо запровадження такого стану в Україні скликано позачергове пленарне засідання Верховної Ради на 26.11.2018р. на 16 год. 00 хв.
Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Розглянемо та проаналізуємо найбільш актуальні для пересічних громадян та суб’єктів господарської діяльності обмеження та заборони, що можуть застосовуватись за даного режиму.
Однак, звертаємо увагу, що ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» передбачає ряд обмежень, які МОЖУТЬ застосовуватись. Описані в данній статті обмеження та заборони МОЖУТЬ бути введенні (відповідно до Закону), однак не означає їх обов’язкового введення. Вичерпний перелік таких заходів визначається під час ухвалення рішення про введення воєнного стану.
Встановлення трудовоїї повинності для працездатних осіб.
Це означає, що працездатні особи можуть залучатися до виконання суспільнокорисних робіт, робіт оборонного характеру, тощо.
Законом передбачено, що дане обмеження не застосовується до заброньованих за підприємствами, установами та організаціями на період дії воєнного стану з метою виконання робіт, що мають оборонний характер. Бронюванню підлягають військовозобов'язані, які працюють на підприємствах, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених підприємств та виконання мобілізаційних завдань (замовлень). Відповідно, такі працівники відповідних підприємств та організацій не підлягають залученню до виконання суспільнокорисних робіт, робіт оборонного характеру, мобілізації тощо.
Використання потужностей та трудових ресурсів підприємств, установ і організацій усіх форм власності для потреб оборони, зміна режиму їхньої роботи тощо.
Слід зазначити, що здійснення цього заходу обмеження на законодавчому рівні не деталізовано, а тому може використовуватись в кожному конкретному випадку на розсуд військового командування, виходячи з необхідних потреб. Тобто, фактично дана можливість дає змогу військовому командуванню на власний розсуд використовувати потужності, трудові ресурси підприємства, а то й взагалі перевести повністю будь-яке підприємство на повне обслуговування оборонних потреб. Це може завдати значних збитків суб'єкту господарювання, компенсація яких чинним законодавством не передбачена.
У випадку виникнення такої ситуації, було б доречно укласти відповідні договори щодо обслуговування потреб оборони, що б стало гарантією в майбутньому для отримання компенсаційних виплат.
Примусове відчуження майна, що перебуває у приватній або комунальній власності, вилучення майна державних підприємств для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в установленому законом порядку.
В межах данного заходу мова йде про перехід права власності на майно з наступним або попереднім його відшкодуванням, що оформлюється відповідним актом приймання-передачі.
При вилученні транспортних засобів для потреб держави в умовах режиму воєнного стану Міністерством оборони складається перелік та обсяги техніки, яка може бути вилучена та завтерджується КМУ. На підставі даного переліку місцеві державні адміністрації складають перелік суб'єктів господарювання, у яких будуть вилучатися транспортні засоби.
При передачі транспортних засобів військовим має складатись акт прийому-передачі, в якому визначається технічний стан та оціночна вартість транспортного засобу. Даний акт підписує власник техніки, військовий комісар та командир військової частини, куди передають техніку. Законодавством передбачений порядок здійснення компенсації власнику вилученого транспортного засобу. Такі відшкодування можуть бути здійсненні в перший бюджетний період після припинення воєнного стану. Повернення ж такого майна здійснються у випадку його збереження виключно в судовому порядку.
Що стосується іншого майна, відмінного від транспортного засобу, то слід зазначити, що у зв'язку зі складністю його вилучення додатковими діями (оцінка тощо) фактичне його використання в оборонних цілях може бути проведено в рамках заходу, спрямованого на використання потужності та трудових ресурсів підприємств.
Запровадження комендантської години.
Під час режиму воєнного стану може бути застосована комендантська година – заборона перебування на вулицях та в інших громадських місцях в певний час доби без спеціальних дозволів.
Встановлення особливого режиму в’їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства, а також руху транспортних засобів, встановлення заборони або обмеження на вибір місця перебування чи місця проживання осіб на території, на якій діє воєнний стан.
Відповідно до даного заходу, можуть вводитись додаткові контрольні та обмежуючі заходи щодо пересування осіб, а також транспортних засобів по території, де встановлено воєнний стан. Таким чином, при застосуванні данного заходу може бути порушена логістична складова бізнесу. Найбільш відчутно це може познаитись на суб'єктах господарювання, які займаються поставками та господарська діяльність яких тісно пов'язана з перевезеннями та різного роду транспортуванням.
Таким чином, якщо в договорі між контрагентами буде передбачено звільнення від відповідальності (за невиконання договірних зобов'язань) при форс-мажорних обставинах та отриманні сертифікату (висновку) ТПП України, сторона, яка не виконала зобов'язання через настання наслідків воєнного стану може бути звільнена від невиконання своїх зобов'язань.
Слід також зазначити, що ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» не передбачено будь-яких заборон чи обмежень у сфері банківських грошових переказів тощо. Більше того, Голова НБУ Яків Смолій заявив, що введення воєнного стану ніяким чином не відобразиться на банківській системі України. Водночас, стає очевидним, що у разі оголошення такого режиму через агресію Російської Федерації ппроти України, перевірки фінмніторингу щодо руху коштів між Україною та Росією будуть посилюватись. Особливо це відчують суб'єкти господарювання, які працюють з російськими контрагентами.
Крім того, може зрости і курс долара до гривні у зв'язку з дестабілізацією військової ситуації в Україні. Однак, на динаміку курсу гривні впливатиме не факт введення воєнного стану, а реальний розвиток подій та дія психологічних чинників на населення.
