У спорі завжди є щонайменше дві сторони. Його вирішення в судовому порядку зазвичай має своїмнаслідком незадоволену сторону, якій відмовили в позові або ж, навпаки, не задовольнилибажаних вимог. Проте із залученням інституту медіації до вирішення конфлікту обидві сторони,досягаючи компромісного рішення, залишаються задоволені результатом. Кожний спір у будь-якій сфері є болючим для обох сторін, проте напруга збільшується, колийдеться про здоров'я особи, і є безумовною, якщо наслідки ушкодження здоров'я є тяжкими або жневідворотними. Тому особливої ваги такий спосіб вирішення конфлікту (медіація) набуває в спорах, пов'язаних зохороною здоров'я, зокрема, найбільш поширеними з них є лікар – пацієнт. Звертаючись до лікаря, пацієнт розраховує на допомогу, проте, зважаючи на високий ступіньризику та безліч чинників, що впливають на процес лікування, можуть виникнути ускладнення.Кожен випадок є особливим та надзвичайно чутливим для будь-якої зі сторін, тому й потребуєраціонального вирішення. Зазвичай сторони не можуть вгамувати своїх емоцій та досягтикомпромісу, через це спори затягуються на роки.Проте на сьогодні дедалі більш актуальним стає інститут медіації, зокрема і в медичних справах.Пов'язано це з бажанням сторін зберегти конфіденційність. Адже будь-який судовий процес – церозголос ситуації: для пацієнта – стан його здоров’я, для лікаря – репутаційні ризики. Позитивниммоментом медіації також є те, що вирішення спору можливе у відносно короткий термін ізмінімальними затратами порівняно з ініціюванням судової тяганини.Законодавець захищає медіатора, а відповідно й учасників медіації. Так, статтею 70 ЦПК Українипередбачено, що не можуть бути допитані як свідки, зокрема, особи, які за законом зобов'язанізберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв'язку з наданням професійної правничоїдопомоги або послуг посередництва (медіації) під час проведення позасудового врегулюванняспору.До того ж главою 4 ЦПК передбачено процедуру врегулювання спору за участю судді. Зокремазазначено, що його врегулювання за участю судді проводять за згодою сторін до початку розглядусправи по суті. Врегулювання спору за участю судді не допускається у разі, якщо у справувступила третя особа, що заявляє самостійні вимоги стосовно предмета спору.
Про проведення процедури врегулювання спору за участю судді суд постановляє ухвалу, якоюодночасно зупиняє провадження у справі. У разі недосягнення сторонами мирного врегулюванняспору за наслідками проведення врегулювання спору повторне проведення його врегулювання заучастю судді не допускається.Також визначено й порядок проведення врегулювання спору за участю судді. Його здійснюють уформі спільних та (або) закритих нарад. Сторони мають право брати участь у таких нарадах урежимі відеоконференції в порядку, визначеному цим Кодексом. Спільні наради проводять заучастю всіх сторін, їх представників та судді. Закриті наради – за ініціативою судді з кожною зісторін окремо. Процес врегулювання спору скеровує суддя. З урахуванням конкретних обставинпроведення наради суддя може оголосити перерву в межах строку проведення врегулювання. Напочатку проведення першої спільної наради з врегулювання спору суддя роз'яснює сторонам мету,порядок, а також їхні права та обов'язки. Під час проведення спільних нарад суддя з'ясовуєпідстави та предмет позову, підстави заперечень, роз'яснює сторонам предмет доказування закатегорією спору, який розглядають, пропонує сторонам надати пропозиції щодо шляхів йогомирного врегулювання та здійснює інші дії, спрямовані на це.Суддя може запропонувати сторонам можливий шлях мирного врегулювання спору. На закритихнарадах він має право звертати увагу сторін на судову практику в аналогічних спорах, пропонуватисторонам та (або) їхнім представникам можливі шляхи мирного врегулювання спору. Під часпроведення врегулювання спору суддя не має права надавати сторонам юридичні поради тарекомендації, давати оцінку доказів у справі. Інформація, отримана будь-якою зі сторін, а такожсуддею під час проведення врегулювання спору, є конфіденційною. Під час проведенняврегулювання спору за участю судді протокол наради не ведуть та не здійснюють фіксуваннятехнічними засобами. За необхідності до участі в нарадах залучають перекладача. Йогопопереджають про конфіденційний характер інформації, отриманої під час проведенняврегулювання спору за участю судді. Під час врегулювання спору за участю судді забороненовикористовувати портативні аудіотехнічні пристрої, а також здійснювати фото- і кінозйомку, відео-,звукозапис.Врегулювання спору за участю судді проводять протягом розумного строку, але не більшетридцяти днів із дня постановлення ухвали про його проведення.Отже, законодавець передбачив процедуру медіації, де медіатором виступає сам суддя.Якщо за результатами медіації досягнуто домовленостей, коли справа перебуває в суді, позивачможе відмовитися від позову, а відповідач – визнати його на будь-якій стадії провадження у справі,зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві, або ж сторони можутьдосягти мирової угоди. Мирову угоду укладають із метою врегулювання спору на підставі взаємнихпоступок, і вона має стосунок лише до прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можутьвийти за межі предмета спору за умови, що вона не порушує прав чи охоронюваних закономінтересів третіх осіб (статті 206, 207 ЦПК України).Позасудовий процес медіації на сьогодні законодавчо не закріплено, оскільки закон про медіаціюлише в проекті. Водночас медіація успішно застосовується медіаторами Національної асоціаціїмедіаторів України.Багато закладів охорони здоров'я намагаються за допомогою медіації знайти рішення претензійпацієнтів або ж інших конфліктів (для прикладу корпоративних; адміністрація – медичнийпрацівник: працівник – роботодавець; спір між колегами). Безумовно, такі перемовини повиннівідбуватися й за участю адвокатів, адже оцінити ризики того чи іншого спору може, зокрема,компетентний правозахисник.У разі застосування процедури медіації в кримінальному провадженні результатом домовленостейобвинуваченого може стати угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чиобвинуваченим.Специфіка медичної практики, недосконалість законодавства у сфері охорони здоров'я спонукаютьдо пошуку дієвих способів вирішення конфліктів, одним із яких є інститут медіації.
По матеріалам "Юрист&Закон"
