27 / 04 / 2020
Як уже відомо, 28 квітня 2020 року набирає чинності новий Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення (далі – Закон).
Закон значно змінює процедуру фінансового моніторингу. Розглянемо основні нововведення:
1) Передбачено збільшення розміру суми фінансової операції, яка буде підлягати фінансовому моніторингу, з 150 000 грн до 400 000 грн. та змінено (зменшено) ознаки, за якими такі операції будуть відносити до ризикових. Так, при наявності хоча б однієї з наступних ознак, фінансова операція підлягатиме моніторингу:
- зарахування або переказ коштів, надання або отримання кредиту (позики), здійснення інших фінансових операцій у разі, якщо хоча б один із учасників фінансової операції або банк такого учасника знаходиться в державі (юрисдикції), що не виконує чи неналежним чином виконує рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;
- фінансові операції з публічними діячами;
- фінансові операції із переказу коштів за кордон, в тому числі, до держав, віднесених Кабінетом Міністрів України до офшорних зон;
- фінансові операції з готівкою (внесення, переказ, отримання коштів).
2) Законом запроваджено поняття належної перевірки клієнта, що включає в себе:
- ідентифікацію та верифікацію клієнта;
- встановлення кінцевого бенефіціарного власника клієнта;
- встановлення мети та характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції;
- проведення на постійній основі моніторингу ділових відносин та фінансових операцій клієнта, що здійснюються у процесі таких відносин, щодо відповідності таких фінансових операцій наявній у СПФМ інформації про клієнта, його діяльність та ризик (у тому числі, в разі необхідності, про джерело коштів, пов'язаних з фінансовими операціями);
- забезпечення актуальності отриманих та існуючих документів, даних та інформації про клієнта.
В залежності від ступеня ризику можуть застосовуватись і спрощені заходи належної перевріки, або навпаки при високому ризику - посилені заходи належної перевірки.
3) Закон передбачає можливість дистанційної верифікації клієнта без його обов'язкової присутності.
4) Закон значно посилює вимоги до виявлення кінцевих бенефіціарів суб'єктів, які здійснюють фінансові операції. Зокрема, з метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника, суб'єкти первинного фінансового моніторингу повинні затребувати у клієнта, окрім структури власності та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:
- щодо трасту (інших юридичних утворень) встановлює осіб, які здійснюють вирішальний вплив на його діяльність (у тому числі через ланцюг контролю/володіння);
- має право використовувати дані, що містяться в офіційних документах, офіційних та/або інших джерелах;
- вжити належних заходів для перевірки достовірності інформації щодо кінцевого бенефіціарного власника та пересвідчитися, що він знає, хто є кінцевим бенефіціарним власником (за його наявності), здійснюючи обґрунтовані заходи для розуміння права власності (контролю) та структури власності.
Звертаємо увагу, що у випадку виявлення будь-яких відмінностей в результаті здійснення перевірки суб'єктами первинного фінансового моніторингу та інформацією з державного реєстру, останній зобов'язаний повідомити Державну службу фінансового моніторингу. За невиконання зазначеного обов'язку до суб'єкта первинного фінансового моніторингу може бути застосована відповідальність.
5) Закон зобов'язує суб'єкта первинного фінансового моніторингу застосовувати ризик-орієнтований підхід, враховуючи відповідні критерії ризику, при цьому враховувати Національну оцінку ризиків, рекомендації суб'єктів державного фінансового моніторингу.
6) Усі грошові перекази в межах України до 30 тис.грн. повинні містити:
- щодо платника: номер рахунка/електронного гаманця або унікальний номер електронного платіжного засобу платника (ініціатора переказу)/наперед оплаченої картки багатоцільового використання;
- щодо отримувача: номер рахунка або унікальний номер електронного платіжного засобу отримувача/наперед оплаченої картки багатоцільового використання, а в разі відсутності рахунка/електронного гаманця - унікальний обліковий номер фінансової операції.
7) Усі грошові перекази в межах України, що перевищують розмір 30 тис.грн. повинні містити інформацію про платника (ініціатора переказу) та отримувача переказу коштів:
- якщо фізична особа - прізвище, ім'я та по батькові; номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції;
- якщо юридична особа (трас) - повне найменування, номер рахунка, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунка - унікальний обліковий номер фінансової операції.
8) З набранням чинності Закону, суб'єкти первинного фінансового моніторингу зобов'язуються негайно заморозити активи осіб, включених до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, осіб, які здійснюють фінансові операції від імені або за дорученням осіб, включених до переліку осіб, та осіб, якими прямо або опосередковано (через інших осіб) володіють або кінцевими бенефіціарними власниками яких є особи, включені до переліку осіб. Також суб'єкти первинного фінансового моніторингу зобов'язуються повідомити Держфінмоніторинг та СБУ про такі дії.
9) Збільшено відповідальність за порушення вимог законодавства про фінансовий моніторинг.
Підсумовуючи варто зазначити, що даний закон є таким, що приводить процедуру фінансового моніторингу у відповідність до європейських стандартів та норм, зокрема Рекомендацій FATF, норм 4-ї Директиви (ЄС) 2015/849 «Про запобігання використанню фінансової системи для відмивання грошей та фінансування тероризму» та Регламенту (ЄС) 2015/847 «Про інформацію, що супроводжує грошові перекази», однак в той же час містить свої недоліки.