Що робити з кредитом під час карантину.

09 / 04 / 2020

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі – Закон) (зі змінами та доповненнями від 02.04.2020 року).

Крім того, 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)».

Розглянемо чи передбачає зазначений закон кредитні канікули чи будь-які інші пільги для позичальників за кредитами.

Закон передбачає, що у разі прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по 30 квітня 2020 року виконання зобов’язань зі сплати платежів) споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. В тому числі, але не виключно, споживач в разі допущення такого прострочення звільняється від обов’язків сплачувати кредитодавцю неустойку (штраф, пеню) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором. Також забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин, інших ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у період з 01 березня 2020 року по 31 травня 2020 року (в тому числі, але не виключно, прострочення споживачем у період з 01 березня 2020 року по 31 травня 2020 року виконання зобов’язань зі сплати платежів).

Частина 4 статті 1056-1 Цивільного кодексу України, в свою чергу, передбачає наступне. Якщо інше не встановлено законом, у разі застосування змінюваної процентної ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов’язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов’язаний письмово повідомити позичальника, а в разі збільшення процентної ставки - поручителя та інших зобов’язаних за договором осіб про зміну процентної ставки протягом 15 календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується нова ставка.

У разі незгоди позичальника із збільшенням процентної ставки позичальник зобов’язаний погасити заборгованість за договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дня отримання повідомлення про збільшення процентної ставки. З дня погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі зобов’язання сторін за таким договором припиняються. При цьому до моменту повного погашення заборгованості, але не більше 30 календарних днів з дати отримання повідомлення про збільшення процентної ставки, застосовується попередній розмір процентної ставки.

У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен забезпечувати точне визначення розміру процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитодавець не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Крім того, у разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі визначається максимальний розмір процентної ставки, що може бути застосований.

Звертаємо Вашу увагу, що в ЗУ «Про споживче кредитування» дещо інший порядок повідомлення позичальника кредитодавцем про зміну процентної ставки за договором. Так, відповідно до ч.4 ст. 11 ЗУ «Про споживче кредитування», якщо договором про споживчий кредит передбачена змінювана процентна ставка, кредитодавець зобов’язаний письмово повідомити споживача, поручителя та інших зобов’язаних за цим договором осіб про зміну такої ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. Таке повідомлення має містити підставу зміни розміру процентної ставки, нову процентну ставку та зазначення дати, з якої застосовуватиметься нова ставка.

Разом із повідомленням кредитодавець зобов’язаний надати споживачу новий графік платежів, у якому визначається кількість платежів, що залишаються до сплати після вступу в дію нової ставки, та у разі зміни кількості та періодичності платежів - інформацію про їх нову кількість та періодичність. Якщо визначити розмір майбутніх платежів неможливо, кредитодавець має повідомити споживача про те, що сума, яка залишилася до сплати, може змінюватися у результаті зміни процентної ставки залежно від поточного балансу поточного рахунку споживача на дату вступу в дію відповідної зміни. Якщо в результаті зміни процентної ставки змінюється розмір платежу, це має бути чітко зазначено в повідомленні.

Водночас, попереднє повідомлення споживача про зміну змінюваної процентної ставки не вимагається, якщо одночасно дотримано наступних умов:

  • договором про споживчий кредит передбачено, що інформація про зміну змінюваної процентної ставки повинна надаватися споживачу періодично у письмовій формі, і строки такого повідомлення визначені цим договором
  • договором про споживчий кредит передбачено, що процентна ставка може змінюватися залежно від зміни погодженого сторонами індексу;
  • інформація про індекс оприлюднюється у приміщенні кредитодавця, в якому надаються послуги споживачам;
  • зміна змінюваної процентної ставки здійснюється виключно в результаті зміни погодженого сторонами індексу.

Крім того, Розділ VII  «Прикінцеві положення» Закону України «Про банки і банківську діяльність» доповнено пунктом 9 такого змісту: у період здійснення в Україні заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) забороняється підвищення процентної ставки за кредитним договором.

Отже, в період з 01 березня по 30 квітня 2020 року при дотриманні зазначених вище норм кредитодавець може збільшити процентну ставку за користування споживчим кредитом, водночас, не може застосувати до позичальника штрафні санкції за невиконання/ несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у зазначеному періоді.

Що ж таке споживчий кредит.

Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування», споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов’язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов’язків найманого працівника.

Чи варто користуватись пільгами, наданими законодавцем на період дії карантину?

Однією з головних проблем взаємовідносин між позичальником та кредитором є відсутність у кредитора повної довіри до свого позичальника, відсутність в кредитора повної достовірної інформації про свого позичальника з певною історичною ретроспективою, а відповідно у позичальника – можливостей швидко довести свою ділову репутацію по виконанню грошових зобов'язань.

Таким чином, ЗУ «Про організацію формування та обігу кредитних історій» було запроваджено поняття кредитної історії, як сукупності інформації про юридичну або фізичну особу, що її ідентифікує, відомостей про виконання нею зобов’язань за кредитними правочинами, іншої відкритої інформації відповідно до Закону. Ведуть кредитні історії спеціальні бюро кредитних історій, виключною діяльністю яких є збір, зберігання, використання такї інформації.

Тобто, за несвоєчасне невиконання/ невиконання грошових зобов'язань позичальником в період карантину застосовувати штрафні санкції не будуть, водночас, інформація про неналежне виконання зобов'язання ввійде до кредитної історії позичальника.

Отже, якщо позичальник турбується про свою кредитну історію та має можливість здійснити оплату за кредитом без порушення строків, передбачених кредитним договором, краще все ж таки виконати зобов'язання вчасно. 

Чи існують будь-які пільги на період дії карантину для позичальників, що є суб'єктами господарської діяльності.

Як таких пільг для позичальників, що є суб'єктами господарської діяльності, чинне законодавство на період дії карнтину не встановлює.

Водночас, вихід є.

Якщо у клієнта банку немає можливості обслуговувати свій кредит під час карантину, він повинен звернутись до банку та відстрочити погашення кредиту на деякий час.

НБУ 27 березня 2020 року надав рекомендації банкам щодо реагування на економічні проблеми позичальників, зумовлені пандемією коронавірусної хвороби COVID-19. Для цього регулятор надіслав банкам лист з низкою рекомендацій для роботи з позичальниками (встановлення умов «кредитних канікул»), а також тимчасово запровадив особливі правила застосування вимог Положення №351 «Про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями».

Відповідно до затверджених правил кредити, які обслуговувались станом на 1 березня 2020 року та будуть реструктуризовані до кінця вересня 2020 року, не вважатимуться такими, на які поширюються окремі ознаки дефолту.

Основні принципи та рекомендації щодо реструктуризації кредитів:

  • реструктуризації підлягають кредити виключно тим позичальникам, які зазнали фінансових труднощів через обмежувальні заходи, пов’язані з пандемією, та не спроможні вчасно обслуговувати кредити. Умови та строк реструктуризації визначаються банком з урахуванням економічних потреб позичальника. Реструктуризації мають, з одного боку, пом’якшити вплив кризи на фінансовий стан позичальників, а з іншого – не створювати ризиків втрати банками капіталу;
  • ініціювати реструктуризацію кредитів можуть як банки, так і їхні клієнти. Банки отримують від клієнтів-юридичних осіб підтвердження фактів суттєвого тимчасового зниження доходів або ж припинення роботи;
  • банкам рекомендовано поінформувати клієнтів про можливість реструктуризації кредитів у будь-який зручний спосіб. У повідомленні має бути вказано, які кредити можуть бути реструктуризовані та на яких умовах;
  • фізична присутність клієнтів у відділенні банку для проведення реструктуризації не потрібна. Банк самостійно визначає порядок надання/оформлення документів для проведення реструктуризації, надаючи перевагу використанню дистанційних каналів комунікацій;
  • банки мають ефективно працювати із платоспроможними позичальниками, забезпечити вчасне отримання усіх запланованих платежів за графіком для уникнення ризиків зниження ліквідності, зростання кредитного ризику та зниження капіталу;
  • реструктуризації кредитів середньому та великому бізнесу повинні розглядатися індивідуально із урахуванням останньої фінансової звітності, поточного фінансового стану, вразливості секторів та підприємств до поточної економічної кризи та перспектив їхнього відновлення.

Крім того, типовими підходами до реструктктуризації кредитів, на думку НБУ, є наступні:

  • звільнення клієнтів від повернення основної суми кредиту за графіком на період не менше ніж період дії карантину / інших обмежень через пандемію. Відповідно, термін виплати кредиту може подовжуватися;
  • у разі складних обставин клієнтам може бути запропонована капіталізація відсоткових платежів. Це дозволить бізнесу залишатися ліквідним, а фізичним особам підтримувати необхідний рівень поточного споживання;
  • зважаючи на очікувані середньострокові економічні наслідки обмежувальних заходів, пропонується при реструктуризаціях базуватися на припущенні, що відновлення платоспроможності клієнтів, які потравили у скрутне фінансове становище, відбудеться не раніше 3-го кварталу 2020 року;
  • банки не повинні погіршувати умови за кредитами за результатами реструктуризації. Реструктуризація не повинна призводити до підвищення ефективної процентної ставки. Банки не повинні вимагати від клієнтів жодних явних чи прихованих комісій за проведення реструктуризацій, необхідність яких викликана обставинами пандемії;
  • банки можуть не погіршувати оцінку фінансового стану позичальників на основі інформації з бюро кредитних історій про виконання клієнтами - фізичними особами зобов’язань за договорами у період дії карантину.

Слід зазначити, що можливість реструктуризацій кредитів передбачена постановою Правління НБУ №39 "Про особливості застосування вимог Положення про визначення банками України розміру кредитного ризику за активними банківськими операціями у зв’язку із запровадженням обмежувальних заходів" від 26.03.2020 р., яка набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.

Ще одним виходом із ситуації є рефінансування.

Рефінансування - оформлення нового кредиту для погашення попереднього. В яких випадках це працює? При його оформленні в новому кредитному договорі чітко буде сказано, яка сума піде на погашення якого кредиту та в якому саме банку. Якщо клієнт здається банку благонадійним, то йому також можуть накинути певну суму «зверху».

Слід зазначити, що все залежить від умов поточних кредитів позичальника. Вцілому даний інструмент вигідний як для позичальників, так і для банків. Позичальнику це дозволить об'єднати кілька кредитів в один на більш лояльних умовах. Для банків вигода полягає у переманюванні клієнтів-позичальників.

При здійсненні рефінансування кредиту варто отримати довідку про закриття попереднього кредиту, що буде підтверджувати його погашення.

При цьому, варто пам'ятати, що банки не нададуть кредиту позичальнику з поганою кредитною історію, а тому, рефінансування можна розглядати лише у випадку, якщо у позичальника не було прострочень по сплаті поточного кредиту або будь-яких попередніх кредитів.

Як висновок зазначимо, що банки розглядають кожний випадок як індивідуальний. Попри будь-які кроки від банків, кредит все ж таки залишається відповідальністю позичальника, а тому і комунікація, і ініціатива повинні надходити саме від останнього.

Адвокатська фірма "GORO legal" пропонує наступний перелік послуг:

  1. Розробка і реалізація заходів щодо врегулювання проблемної заборгованості;
  2. Повернення боргів;
  3. Супровід реструктуризації заборгованості;
  4. Супровід стягнення заборгованості;
  5. Банкрутство (юр. і фіз осіб);
  6. Ухилення від кредиторів.